жалощі

жалощі
—————————————————————————————
жа́лощі
множинний іменник, істота

Орфографічний словник української мови. 2005.

Игры ⚽ Нужно решить контрольную?

Смотреть что такое "жалощі" в других словарях:

  • жалощі — ів, мн. 1) Пригнічений настрій, що викликається бідою, нещастям, невдачею і т. ін.; туга, скорбота. 2) Те саме, що жаль I 2); жалість, співчуття. 3) рідко. Незадоволення з приводу чого небудь; скарги, нарікання …   Український тлумачний словник

  • літость — жалощі, жаль, співчуття …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • розжалоблювати — юю, юєш, недок., розжа/лобити, блю, биш; мн. розжа/лоблять; док., перех. 1) Викликати жалощі у кого небудь до себе. || чим. Викликати жалощі, співчуття у кого небудь до себе слізьми, просьбами і т. ін. || рідко. Робити кого небудь жалісливим. 2)… …   Український тлумачний словник

  • жалощи — [Жалощи] жалобы, сетования (1): Ту кроваваго вина не доста; ту пиръ докончаша храбріи Русичи: сваты попоиша, а сами полегоша за землю Рускую. Ничить трава жалощами, а древо с тугою къ земли преклонилось. 18 19. В то врѣмя уноша нѣкто, родом иудѣи …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • жалість — лості, ж. 1) Співчутливе ставлення до чужого горя, переживання; жаль, жалощі. 2) рідко. Почуття скорботи, печалі, туги, смутку …   Український тлумачний словник

  • жальнощі — ів, мн., діал. Жалощі …   Український тлумачний словник

  • крокодилячий — а, е. Прикм. до крокодил. Крокодиляча шкіра. || Вигот. із шкіри крокодила. Крокодиляча сумочка. •• Крокоди/лячі сльо/зи про вдавані, нещирі жалощі хитрої та підступної людини …   Український тлумачний словник

  • пошкодувати — у/ю, у/єш, док. 1) перех.Пожаліти кого , що небудь, відчути жалощі до когось, чогось. 2) неперех., за ким – чим, за що, об чому, об чім і без додатка. Відчути жаль за ким небудь або каяття з приводу чогось. 3) перех. і з інфін. Не хотіти віддати …   Український тлумачний словник

  • пощада — и, ж. Вияв милосердя, жалощів до кого , чого небудь. Не давати пощади …   Український тлумачний словник

  • розжалоблений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розжалобити. 2) у знач. прикм. Який перейнявся жалощами; розчулений. || Сповнений жалощами. || Який виражає жалощі …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»